Батьки хочуть підтримати і заспокоїти дитину, коли вона боїться, але іноді не знаходять слів і замість прийняття почуттів дітей, заперечують і знецінюють їх, до прикладу: 

- "Це зовсім не страшно! 

- Годі боятися! 

- Не вигадуй!

-  Боятися немає сенсу!".

Заперечення почуттів не заспокоює дитину, вона залишається сама, наодинці зі своїми страхами.

 І не вчиться їх розділяти.