ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ
Шановні батьки!
Спілкуючись зі свою дитиною, намагайтеся:
1. Бути послідовним. Не забороняйте дитині того, що ще вчора їй було дозволено.
2. Будьте ввічливою з дитиною. І тоді Ваша дитина засвоїть саме такий стиль спілкування.
3. Співпрацюйте з дитиною, а не керуйте нею. Ваші накази, різкі заборони демонструють неповажне ставлення до дитини, можуть спровокувати у неї прояви агресії.
4. Вводьте чітку систему заборон. Їх не повинно бути багато, і вони мають бути потрібні Вашій дитині для відчуття безпеки.
5. Формулюйте заборони стисло, конкретно. Краще сказати дитині: “Гаряче!”, “Високо!”, “Брудне!”, “Обережно!”, ніж “Не можна!”, “Відійти!”, “Не бери!”.
6. Встановіть певні правила у Вашій родині, дотримування яких допоможе уникнути великої кількості нотацій і заборон, а дитині – бути спокійнішою та більш впевненою.
7. Розширюйте поведінковий репертуар дитини. Для цього розповідайте їй, яким засобом можна вирішити різні проблеми. Демонструйте приклад різноманітних реакцій на події (як на позитивні, так і на негативні).
8. Застосовуйте під час спілкування з дитиною стислі, чіткі й зрозумілі для неї інструкції. Не захоплюйтеся нотаціями: скоріше з Ваших слів дитина зрозуміє лише те, що Ви незадовільні нею або навіть не любити її.
9. Застосовуючи покарання, намагайтеся не бути надмірно суворими і не принижуйте гідність малюка.
10. Будьте терплячими. Уникайте власних спалахів негативних емоцій у відповідь на незадовільну поведінку дитини.
11. Якомога частіше кажіть дитини про те, що Ви її любите. Нехай малюк знає, що Ви любити його тому, що він існує, а тому що він прибирає іграшки, їсть кашу.
Шановні батьки!
Спілкуючись зі свою дитиною, намагайтеся:
1. Бути послідовним. Не забороняйте дитині того, що ще вчора їй було дозволено.
2. Будьте ввічливою з дитиною. І тоді Ваша дитина засвоїть саме такий стиль спілкування.
3. Співпрацюйте з дитиною, а не керуйте нею. Ваші накази, різкі заборони демонструють неповажне ставлення до дитини, можуть спровокувати у неї прояви агресії.
4. Вводьте чітку систему заборон. Їх не повинно бути багато, і вони мають бути потрібні Вашій дитині для відчуття безпеки.
5. Формулюйте заборони стисло, конкретно. Краще сказати дитині: “Гаряче!”, “Високо!”, “Брудне!”, “Обережно!”, ніж “Не можна!”, “Відійти!”, “Не бери!”.
6. Встановіть певні правила у Вашій родині, дотримування яких допоможе уникнути великої кількості нотацій і заборон, а дитині – бути спокійнішою та більш впевненою.
7. Розширюйте поведінковий репертуар дитини. Для цього розповідайте їй, яким засобом можна вирішити різні проблеми. Демонструйте приклад різноманітних реакцій на події (як на позитивні, так і на негативні).
8. Застосовуйте під час спілкування з дитиною стислі, чіткі й зрозумілі для неї інструкції. Не захоплюйтеся нотаціями: скоріше з Ваших слів дитина зрозуміє лише те, що Ви незадовільні нею або навіть не любити її.
9. Застосовуючи покарання, намагайтеся не бути надмірно суворими і не принижуйте гідність малюка.
10. Будьте терплячими. Уникайте власних спалахів негативних емоцій у відповідь на незадовільну поведінку дитини.
11. Якомога частіше кажіть дитини про те, що Ви її любите. Нехай малюк знає, що Ви любити його тому, що він існує, а тому що він прибирає іграшки, їсть кашу.
Десять «золотих правил» виховання щасливих дітей
Правило1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше їх засвоїти набагато важче Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її. Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість ( одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній ( як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову. Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала теле або комп’ютереманом. Бо ці види діяльності гальмують в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже з часом у дитини можуть виникнути проблеми у спілкуванні. Правило 5. Виховуйте відповідальність, порядність. Не лише повсякчас пояснюйте «що таке добре, а що – погано», а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки. Прикладом повинні бути ви самі. Правило 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити, що йдучи на роботу чи повертаючись додому, тато – мама цілуються – це сімейний ритуал. Правило 7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Якщо ви живете на соціально – психологічному смітнику, дітям важко бути вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянд. Правило 8. Будьте вимогливими. Але не будьте тиранами. Розумними і слухняними діти стають не відразу, на це треба витратити роки. Правило 9. Привчайте дитину до праці. Але без примусу. Подбайте, щоб вони набули трудових навичок, подбайте, щоб їхнє життя було заповнене цікавими і корисними справами. Правило 10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, нехай навчаться на власних помилках. Як можна допомогти дитині добре поводитись? Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування. Змінюйте оточення, а не дитину Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість. Висловлюйте свої бажання позитивно Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Висувайте реальні вимоги Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей. Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги. Обирайте виховання без побиття та крику На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Факти, що можуть Вас здивувати...
Діти часто не розуміють, чому їх покарано Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте. Діти мають право на позитивне ставлення до себе Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
Десять кроків, щоб стати кращими батьками
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. 2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. 3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень. 4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо. 6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку. 7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. 8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня. 9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється. 10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся. |
Немає коментарів:
Дописати коментар